Меню харчування людини сильно залежить від умов в яких вона перебуває. Дане меню ми використовуємо в коротких походах по Карпатах. Складаючи його, виходимо з того, що в гори йдемо не їсти, як в ресторані, а насолодитися саме прогулянкою, чистим повітрям, чудовими краєвидами дикої природи і особливим, іншим стилем життя.

З досвіду знаємо, що найслабшими ланками в таких походах є: фізична підготовка туриста і вага наплічника, які тісно взаємозв’язані між собою, та проблеми із здоров’ям. Також, ми помітили, що найбільше хочеться їсти ввечері, коли, після важкого дня, хочеться гарно відпочити і виспатись вночі, що важко зробити на голодний шлунок.

Тому, для нас, дуже важливо, щоб наплічники були легкими, а продукти такими, які легко готуються, дають достатньо енергії та тривалий час не псуються, навіть якщо вони не супер корисні з точки зору здорового харчування (хоча, на жаль, якщо розібратись, в наш час до всіх продуктів є запитання).

Пропонуємо Вам, як зразок, меню одного з наших походів.

Перший день

В цей день відбувається переїзд з наших рідних міст до вихідної точки маршруту.

Сніданок не входить в вартість туру. Кожен снідає вдома. Основна умова – їсти те і стільки, щоб не одержати небажаних труднощів в дорозі. Краще вже бути голодним ніж мати проблеми з животом, в поході.

Перекуси в дорозі, теж не входять в вартість туру. Фастфуд, або щось інше в Івано-Франківську чи в Надвірній, чи ще десь – традиція.

І обід не входить в вартість туру. Зазвичай, в обідній час, ми виходимо на місце старту – останній населений пункт на нашому шляху. Якщо є можливість зайти в якийсь магазинчик, то кожен бере, якісь смаколики, щоб потішити себе “в останнє”.

Далі, починається подорож і наше завдання любуючись та фотографуючись пройти, як можна більше, щоб завтра було легше. Тому проганяти голод будемо на ходу, кожен коли хоче. Зазвичай, з’їдаються смаколики куплені в останньому магазині. По їх закінченні розпочинається перехід в економний, автономний режим і розпочинається запас перекусів, який входить в вартість туру, найчастіше це: печення, “згущонка”, і/чи сухофрукти, горішки. Кожен має свій пайок, розрахований на весь похід. З’ївши все сьогодні, прийдеться терпіти завтра.

Знайшовши місце для нічлігу і завершивши всі пріоритетніші завдання, можна і повечеряти.
В цей раз разом з, наприклад, гречкою з’їдаються останні згадки про домашню кухню, які ускладнюють перехід і швидко псуються: капуста, огірки, помідори, не довго живучі ковбаси чи м’ясо. Чай з печенням та “згущонкою” за бажанням, та із власного пайка. Тут діють принципи: сьогодні з’їв – завтра не буде, спочатку треба з’їсти те, що швидко псується, потім – що важко нести, далі – все решта.

Решта днів

Прокинувшись зранку, потрібно підготувати себе до тяжкого дня. Тому сніданок буде теж шикарним. А готуючись до сну, ввечері, хочеться гарно відпочити, відновити свої фізичні та моральні сили, тому вечеря має найважливіше значення.

Зазвичай ми, всі разом вирішуємо, чим будемо сьогодні снідати чи вечеряти. До наших послуг є: вівсянка, пластівці, гречка, булгур, рис, макарони, рибні консерви, копчені сир та ковбаса, олія, майонез, кетчуп, паштет, часник, сіль та приправи, хліб, печення, “згущонка”, ізюм, арахіс, соняшникове насіння сире чищене та для “посиденьок”, кунжут, цукати, для страховки всілякі супчики та мівіна, а для радості – живчик.

На маршруті, в основному, не хочеться їсти, через втому та розуміння, що треба йти далі. Тому, зазвичай, на коротких зупинках чи прямо на ходу, ми, їмо печення, “згущонку”, горішки, сухофрукти. Інколи, при спільному бажанні, ми можемо зупинитись і зробити серйозніший перекус. Хоча, знову ж таки, краще швидше зупинитись на нічліг, ніж затрачати багато часу на обід.

Останній день

Це день, коли ми втомлені, але щасливі повертаємось додому. Тому  зранку з’їдаємо все, що ще не з’їли, або робимо це ще з вечора попереднього дня. Чимдуж, щоб добратись, якомога раніше, летимо в населений пункт з якого почнеться наша дорого додому. Там же, якщо це можливо, ми повертаємось до звичного харчування в першому ліпшому, місцевому магазині.

Звичайно, що дуже важливо, всі плани щодо харчування можуть мінятися, якщо на шляху ми зустрічаємо чабанів у яких можливо купити коров’яче чи овече молоко, сир, бринзу. Такі витівки не входять в вартість туру, проте дуже тішать всіх учасників.